«ЗСУ: є запитання до влади» (огляд преси)
Україні потрібне добре оснащене й умотивоване військо, яке і є реальною гарантією миру, наголошує в газеті «День» публіцист Сергій Грабовський. Він стверджує, що зараз українському війську, його потребам і його стану приділяється замало уваги.
«Ні, гучних декларацій з боку влади вистачає, – визнає дописувач, – як і нагороджень військовиків. Вистачає й ритуальних репортажів про міжнародні навчання та випробовування нової зброї. Проте лише поодинокі медіа «копають» углиб, дошукуючись коріння чинних проблем».
Тим більше, що спалах широкомасштабних бойових дій між Азербайджаном і Вірменією у поєднанні з украй кволою, на думку автора, реакцією на це з боку провідних держав світу та міжнародних організацій вкотре актуалізує максиму: якщо не допомагатимеш собі сам, тобі ніхто не допоможе.
Дописувач згадує твердження деяких політиків про те, що ніби виробництво ракетних комплексів «Нептун» і «Вільха» вже понад рік, попри гучні декларації, не фінансується і що на наступний рік узагалі не передбачені кошти на виробництво твердого палива для них. Також через критичну нестачу коштів гальмується випуск БТР-4, йдеться далі.
Утім, лише до фінансування все не зводиться, продовжує автор. Захищають країну не гроші і не танки самі по собі, а люди, зазначає він. Від багатьох ветеранів-фронтовиків і волонтерів тим часом надходять повідомлення про падіння морального духу війська, йдеться далі. Про причини йдеться в матеріалі «ЗСУ: є запитання до влади».
У березні цього року під час представлення нового міністра оборони Андрія Тарана президент України Володимир Зеленський зазначив, що основу будь-якої армії складають люди, тому всі стратегії оборонного відомства мають бути спрямовані передусім на людину: «Мова про гідне забезпечення наших військових сучасним та ефективним озброєнням, підвищення рівня підготовки, посилення соціальної захищеності людей у погонах. Наші військові віддають Батьківщині сили, здоров’я, віддають життя, а отже – вони повинні мати потужний «мотиваційний пакет».
Андрій Таран тоді, зокрема, сказав: «Збройні сили потребують технологічної модернізації, переходу на сучасні системи озброєння з використанням новітніх технологій. Необхідна обдумана програма розвитку озброєнь, а не безсистемна закупівля для латання старих дірок».
«Україна молода» нагадує, що рівно тридцять років тому, 2 жовтня 1990 року, у Києві розпочалася студентська Революція на граніті, яка тривала до 17 жовтня і прямим наслідком якої була відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола та виконання низки вимог молоді (переважно студентства), які голодували понад два тижні.
Газета стверджує, що Революція на граніті як кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори відіграла важливу роль у становленні незалежності України. Докладніше йдеться в статті «Попереду – Іващишин: як 30 років тому почалась і перемогла революція на граніті».
Пожежі на Луганщині вкотре засвідчили, що від держави потрібні стратегічні рішення, а від суспільства – уміння рятуватися від стихії, наголошує газета «День».
В Офісі президента заявили, що уряд має надати негайну допомогу усім, хто постраждав через пожежі, а парламент має збільшити видатки для Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Утім, як зазначає видання, справа не лише в коштах та законах, держава мусить ухвалювати далекоглядні рішення та програми не лише для боротьби з пожежами, а й їхнього запобігання.
Та ж Луганщина за останній місяць спалахувала тричі. Коли палало на початку вересня, місцеві активісти нарікали, що не було створено мобільних постів, а для рятувальної техніки бракувало палива. Радник голови Луганської ОДА Віталій Шведов зазначив, що цього разу ситуація повторюється: воду возять із сусідніх міст, а комплексу заходів на випадок пожеж область не підготувала.
У Регіональному східноєвропейському центрі моніторингу пожеж наголошують, що пожежі для України такого масштабу, як навесні на Поліссі та в зоні відчуження ЧАЕС, а зараз і на Луганщині, можуть стати нормою, зокрема через зміни клімату. Тому, крім законів про збільшення штрафів за порушення пожежної безпеки, потрібні й інші стратегічні рішення. На цьому наголошується в статті «Вогняний сигнал із Луганщини».
Пише про причини і наслідки пожеж на Луганщині і «Україна молода». У публікації «За командою з Кремля: масштабні пожежі на Луганщині запалили окупанти», газета нагадує, що за фактами пожеж на Луганщині поліція відкрила сім кримінальних проваджень. Однак, на думку газетярів, уже зараз можна говорити про те, що «частково окупант досяг поставлених цілей» – завдано суттєвої шкоди цивільній інфраструктурі, на відновлення її необхідні будуть немалі кошти, військовослужбовці задіяні до боротьби з вогнем замість вирішення своїх безпосередніх завдань.
Станом на 20:00 1 жовтня ДСНС повідомляє, що триває гасіння семи осередків пожеж (один із найбільших осередків, між населеними пунктами Байдівка та Половинкине Старобільського району, о 12:30 1 жовтня був ліквідований).
Пожежі на Луганщині вдруге за місяць спалахнули 30 вересня. Поліція відкрила сім кримінальних проваджень за статтею «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки».
Про точну причину пожеж наразі не повідомляють. Водночас військові заявили, що їх спричинили обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків. Гасінню заважає суха, вітряна погода.
Тим часом пресслужба Офісу генерального прокурора повідомила, що слідство розглядає чотири основні версії виникнення масштабних пожеж на Луганщині.
«Слідство перевіряє усі версії виникнення пожеж. Основні з них: обстріли незаконними збройними формуваннями з непідконтрольної органам державної влади території Луганської області, умисний підпал, самозагоряння трави та лісу внаслідок погодних умов, необережне поводження з вогнем», – йдеться в повідомленні.
По материалам: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrainian-press-review/30869072.html